- звалювати
- —————————————————————————————зва́люватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
звалювати
Смотреть что такое "звалювати" в других словарях:
звалювати — юю, юєш, недок., звали/ти, звалю/, зва/лиш, док., перех. 1) Ударивши, штовхнувши, зачепивши і т. ін., змушувати падати, перекидати кого , що небудь. || Убивати або підстрелювати. || Зрубувати, скошувати. || Руйнувати, розламувати. || перен., розм … Український тлумачний словник
валити — I 1) (примушувати падати), валяти, звалювати, звалити, перекидати, перекинути, перевертати, перевернути, турляти 2) (позбавляти можливости триматися на ногах, змушувати лягати про втому, хворобу, сон тощо), валяти, звалювати, звалити II 1)… … Словник синонімів української мови
скидати — I = скинути 1) (кидати кого / що н. униз / з чогось), опускати, опустити, зіштовхувати, зіштовхнути; змахувати, змахнути (рукою); валити, звалювати, звалити (що н. велике, важке); звергати, зверг(ну)ти (із силою) 2) (одяг, взуття, щось пов язане … Словник синонімів української мови
вирубувати — ую, уєш і вируба/ти, а/ю, а/єш, недок., ви/рубати, аю, аєш, док., перех. 1) Рубаючи, звалювати з кореня все на якій небудь ділянці (кущі, дерева і т. ін.). || Зрубувати, обравши серед інших за якими небудь ознаками. 2) Рубаючи, виймати,… … Український тлумачний словник
звал — у, ч. 1) Дія за знач. звалювати 1). 2) рідко. Те саме, що звалище 2). 3) рідко. Те саме, що завал 2) … Український тлумачний словник
звалити — див. звалювати … Український тлумачний словник
звалювання — I я, с. Дія за знач. звалювати і звалюватися I. II я, с. Дія за знач. звалюватися II … Український тлумачний словник
звалюватися — I ююся, юєшся, недок., звали/тися, звалю/ся, зва/лишся, док. 1) Втрачаючи опору, рівновагу, падати, перекидатися. || Падати, будучи вбитим, підстреленим тощо. || Падати, будучи зрубаним, зрізаним, скошеним. || тільки док. Лягати, падати від утоми … Український тлумачний словник
зрізувати — ую, уєш і зріза/ти, а/ю, а/єш, недок., зрі/зати, зрі/жу, зрі/жеш, док., перех. 1) Ріжучи, відокремлювати що небудь від чогось (перев. верхню частину). || Спилювати, зрубувати. || Знищувати, змітаючи з поверхні землі (горб, гірку і т. ін.). ||… … Український тлумачний словник
навалювати — юю, юєш, недок., навали/ти, валю/, ва/лиш, док., перех. 1) Накладати, звалювати на кого , що небудь. || перен. Покладати на кого небудь щось обтяжливе. 2) Нагромаджувати, насипати що небудь у великій кількості. || безос. 3) тільки док., безос.,… … Український тлумачний словник
